flag Судова влада України

Справа Сурдіна проти України

(CASE OF SURDINA v. UKRAINE)

Заяви 5547/07

Стислий виклад остаточного рішення від 20 грудня 2011 року

 19 жовтня 1998 року пан С. подав позов до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, зокрема, до заявниці щодо розподілу спадкового майна.

Заявниця також звернулася з позовом, який було приєднано до вищевказаної справи.

25 листопада 2009 року сторони у справі уклали мирову угоду.

До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявниця скаржилася за п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) на несумісність тривалості провадження у її справі з вимогою «розумного строку» та ст. 13 Конвенції на відсутність ефективного засобу юридичного захисту щодо такої тривалості.

З огляду на обставини справи, а саме тривалий розгляд справи судом першої інстанції Європейський суд встановив порушення п.1 ст. 6 Конвенції в зв’язку з незабезпеченням національним судом розгляду справи в розумний строк.

Європейський суд постійно у відповідних рішеннях проти України вказував на те, що національне законодавство України не передбачає засобу юридичного захисту щодо порушення державними органами вимоги ст. 6 Конвенції стосовно розгляду справи в розумний строк. З огляду на це, а також в зв’язку з відсутністю підстав для відступу від своєї практики у цій справі Європейський суд встановив порушення ст.13 Конвенції.

 

 Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

 «1.  Оголошує  скаргу  за  пунктом 1 статті 6  Конвенції  стосовно надмірної тривалості провадження та за ст. 13 Конвенції щодо відсутності ефективного засобу юридичного захисту щодо цього прийнятною, а решту скарг у заяві неприйнятними;

 2.  Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

       3.  Постановляє, що мало місце порушення статті 13 Конвенції; 

                 4.   Постановляє, що 

(a)  протягом трьох місяців держава-відповідач має сплатити 4500 (чотири тисячі п’ятсот) євро відшкодування моральної шкоди, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, враховуючи будь-який податок, який може бути стягнуто з цієї суми;  

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського  центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткові пункти;

 5.   Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції»